Неефективність і млявість: наслідки невирішених внутрішніх конфліктів

Неефективність і млявість: наслідки невирішених внутрішніх конфліктів

Загальна нерішучість – це стосується як дрібниць, так і важливих рішень у житті людини (зробити важливий крок у своїй кар’єрі, вибрати між однією або іншою жінкою, зважитися на розлучення, переїзд, зміну місця проживання). У такій ситуації, прийняття рішення викликає у людини паніку і сильну тривогу. Це веде до загальної нездатності приймати рішення в своєму житті, до безцільності, яку не бачить сама людина.

Неефективність дій – є наслідком нездатності використовувати свою енергію через подвійність мотивів. Це як коли людина одночасно натискає на газ і на гальмо, і при цьому намагається їхати. Це руйнує людину також, як і автомобіль, який їде з включеними гальмами. Тому дуже важливою особливістю невротика є повільність. Людина витрачає величезну кількість енергії, яка саму себе гальмує. Така людина працює з величезним внутрішнім напруженням, швидко виснажується і відчуває потребу в тривалому відпочинку.

Млявість – страждають цим симптомом люди, які часто звинувачують себе в тому, що вони ліниві. Але швидше за все тут криється неприязнь до зусиль будь-якого роду. Невротична млявість – це параліч ініціативи і дії. Це наслідок відчуження від самого себе. Людина стає байдужа, хоча періодично з’являються напади гарячкової діяльності. Загальна млявість поширюється не тільки на дії, а й на почуття.

Важливим загальним наслідком цих розладів є марна трата людської енергії. Вона є результатом спроби обхідними шляхами вирішувати свої внутрішні конфлікти.
Як це відбувається? Є два варіанта:

  1. Енергія йде на спробу реалізувати дві або більше несумісних цілей .
    Наприклад, жінка, яка вірить, що може досягти успіху в усьому. Вона намагається бути одночасно хорошою дружиною, відмінною куховаркою і господинею, ідеальною матір’ю, політичним і соціальним діячем, при цьому добре виглядати і активно працювати над собою.

Або наприклад, чоловік хоче написати статтю, але кожен раз, коли він бере аркуш паперу і починає писати, він відчуває втому і його хилить до сну, або у нього розколюється голова і він відчуває нестерпне напруження. В чому проблема? У тому, що в своєму ідеалізованому образі цей чоловік вже великий письменник, у якого текст повинен литись немов дзюрчить струмок, а слова легко і витончено вискакувати з під його пера. І якщо це не відбувається так, він злиться на себе, відчуває лють, яка його і блокує.

Або ми можемо хотіти виступити перед аудиторією з блискучою промовою, бути краще за всіх виступаючих ораторів, але при цьому всім сподобатися і уникнути будь-яких заперечень. В результаті нам складно буде, взагалі сформулювати хоч яку-небудь думку.

  1. Енергія йде на придушення однієї зі сторін конфлікту.
    (Наприклад, ми придушуємо або бажання виступати, або бажання подобатися).

Невирішені невротичні конфлікти ведуть не тільки до марної трати енергії, а й до двозначності моральних принципів, почуттів, установок, поведінки у відносинах з іншими людьми. Людина втрачає свою цілісність. Наслідком цього є зменшення щирості і збільшення егоцентризму, який змушує невротика використовувати інших як об’єкти для задоволення своїх потреб.

Наприклад, інші повинні бути спокійними для ослаблення тривожності невротика, або повинні бути важливими, щоб підтримувати його самоповагу, інші повинні програвати, щоб невротик вигравав, вони повинні бути винні, тому що невротик не хоче брати вину на себе.

Що з цим усім робити? Дослідити і усвідомлювати свої почуття, відчуття, ціннісні установки. Працювати над вирішенням своїх внутрішніх конфліктів. Для більшої ефективності – роки, в кабінеті психотерапевта.
До чого веде усвідомлення ? До здатності жити своїм життям, своїми почуттями, своїми думками, мати власні інтереси і плани.

Що є результатом великої роботи над собою – щирість: не прикидатися, бути здатним до вираження всього себе в своїх почуттях, роботі, переконаннях.
Жодна людина, розколота зсередини, не може бути щирою.

Цікаво відзначити в цьому зв’язку, що в текстах по дзен-буддизму щирість прирівнюється до щиросердечності.


Монах: «Я розумію, що коли лев вислідковує свою жертву, будь то кролик або слон, він проявляє свою силу повністю; благаю, скажи мені, у чому ця сила?»
Учитель: «У дусі щирості». Щирість, тобто відсутність обману, означає «прояв цілісності свого буття», також відоме як «діюча цілісність буття … в якому нічого не приховується, нічого не виражається двозначно, нічого не витрачається даремно. Коли людина веде подібний спосіб життя, кажуть, що вона – золотоволосий лев; він – символ мужності, щирості, щиросердечності; він – божественний чоловік ». (Судзукі «Дзен і японська культура»)

(За матеріалами теорії неврозів Карен Хорні)

Автор тексту – Наталія Кошулько

Стаття на моїй сторінці в facebook

Чи потрібна мені психотерапія?