При спілкуванні з будь-якими маніпуляторами і токсичними людьми, включаючи нарцисів, психопатів, сталкерів, соціопатів, людей з пограничним і істеричним розладами особистості

Мій психотерапевт говорив зі мною втомленим голосом. Та й в цілому виглядав втомленим. І я подумав: напевно, я вже втомив його цими своїми історіями.

Коли людина розповідає мені про те, як витрачає роки, намагаючись достукатися до когось, я незмінно відповідаю, що вона достукалась. Її вже почули. І тепер чекають, коли вона перестане стукати і піде.

Іноді, треба набратися хоробрості для того, щоб зрозуміти – довгий стукіт не виконує наших бажань. Він випробовує терпіння.

Пам’ятайте, що двері тих, хто чекає, завжди відкриті.

Психологам і психотерапевтам в процесі консультацій постійно доводиться стикатися з тим, що клієнти дуже часто не можуть відповісти на просте запитання: що ти зараз відчуваєш? У таких випадках можна відразу припустити, що у клієнта є труднощі в усвідомленні і проживанні почуттів і емоцій. Даний стан називають алекситимією. Власне кажучи, алекситимія – це не захворювання, як таке. Його як діагноз, вам не може поставити психіатр або психотерапевт, так як його немає в класифікації хвороб. Мабуть, його можна назвати особливим станом, що характеризується труднощами в розумінні власних почуттів, неможливістю розрізняти тонкі нюанси своїх переживань і складністю з їх вираженням (як за допомогою жестів, пози і міміки, так і при словесному спілкуванні з іншими людьми).