Коли людина розповідає мені про те, як витрачає роки, намагаючись достукатися до когось, я незмінно відповідаю, що вона достукалась. Її вже почули. І тепер чекають, коли вона перестане стукати і піде.

Іноді, треба набратися хоробрості для того, щоб зрозуміти – довгий стукіт не виконує наших бажань. Він випробовує терпіння.

Пам’ятайте, що двері тих, хто чекає, завжди відкриті.

Автор – Ліля Град

Стаття на моїй сторінці в facebook

Чи потрібна мені психотерапія?