Тема депресії піднімається нами регулярно – нам здається, про це необхідно говорити, щоб зробити проблему видимою, а її вирішення – таким якого не варто соромитись. Сьогодні ми публікуємо матеріал про післяпологову депресію у чоловіків, який підготувала Ксенія Красильникова, молода мати і автор книги «Не просто втомилася. Як розпізнати і подолати післяпологову депресію».
Нещодавно я говорила зі своєю знайомою. Її чоловік – чоловік тридцять з чимось років, програміст, батько трьохлітньої доньки. Останнім часом він незвично поводиться: став похмурим і сумним, не хоче спілкуватися з людьми і встає вранці з відчуттям втоми.
Я запитала знайому, не замислювався чоловік про консультації психотерапевта чи психіатра. І отримала цілком, на жаль, очікувану відповідь: він навряд чи колись це зробить, він же чоловік. Він вважає, що «мозгоправи» – не для «мужиків». Наші чоловіки – tough guys, вони не плачуть, рідко проявляють емоції, не бувають «слабкими». І розлади психіки з ними не трапляються.
Що говорить наука
Візьмемо депресію. За статистикою ВООЗ, це розлад не знає гендерних відмінностей: частіше з ним стикаються жінки, але і чоловіків він не обходить стороною. За даними Американської психологічної асоціації, трохи більше 30 відсотків чоловіків хоча б раз в житті хворіли на депресію. Часто розлад у чоловіків трапляється невдовзі після того, як в сім’ї народилася дитина. У 2010 році було опубліковано дослідження, для якого вчені проаналізували дані 28 тисяч чоловіків. З’ясувалося, що близько десяти відсотків батьків в світі стикаються з післяпологовою депресією. Один з факторів ризику – післяпологова депресія у партнерки. Крім того, роль грають гормони: вважається, що після народження дитини у чоловіків може падати рівень тестостерону (чому – вчені поки не знають), що може запускати депресивну симптоматику. Ще один фактор – історія психічних розладів в сім’ї.
Цікаво, що у чоловіків, на відміну від жінок, депресія часто проявляється у вигляді гніву, агресивної поведінки, дратівливості і тривожності. У жінок на першому місці – емоції смутку і туги. Психолог Девід Сінглі (David Singley), у якого було близько 40 пацієнтів-чоловіків з післяпологовою депресією, говорить, що у них бувають і інші прояви розладу. «Іноді чоловіки зловживають алкоголем і наркотиками, демонструють інші види адиктивної поведінки – залежність від азартних і комп’ютерних ігор. Крім того, часто у них помітні фізичні прояви депресії: головний біль або проблеми зі шлунком».
Загалом, ви зрозуміли: наукових даних досить, хоч і вважається, що батьківська післяпологова депресія досліджена погано. Проте більшість чоловіків не знають, що розлад існує. Але знати про нього важливо – як і вчасно лікувати.
Що кажуть люди
Автор інстаграм-аккаунта @noideadaddyblog Клінт Едвардс в основному публікує меми про батьківство і історії зі свого життя з трьома дітьми. Нещодавно він розмістив пост, де розповів, що лікується від депресії і тривожності.
«Я чоловік, у мене троє дітей, дружина і робота. І я приймаю три таблетки зранку і дві ввечері – так я лікую свою депресію і тривожність. І знаєте, це абсолютно нормально.
У моїй родині багато хто стикався з ментальними захворюваннями. Мій батько лікував своє розлад алкоголем і болезаспокійливими, тому що був «справжнім чоловіком», який не міг визнати, що потрібно лікувати депресію. Це його вбило.
Але я – не мій батько, тому я п’ю ліки і не вважаю це неправильним. Я не поділяю думки про те, що це дивно або незвично. Я не думаю, що повинен добре себе почувати, не беручи таблетки кожен день. Розлади психіки – це нормально. Вони поширені. З ними живуть мільйони людей.
У мене пішло кілька років, щоб підібрати відповідне лікування, але тепер у мене є медикаменти, життєві зміни і – періодично – психотерапія. Моє життя стало цілком стерпним.
Так, іноді мені нелегко. Деякі дні даються мені з великими труднощами, але я тут. У мене здоровий шлюб, в якому є любов. Я працюю, залишаючись батьком і чоловіком.
Слухайте, пийте таблетки. Лікуйтеся. Не потрібно відчувати себе погано через це. Не соромтеся. Не слухайте людей, які цього не розуміють. Потрібно шукати допомогу і усвідомлювати, що пити таблетки для лікування розладів психіки – так само логічно, як приймати інсулін при діабеті. І нехай ніхто (особливо ви самі) не намагається сказати вам зворотне.
Ви заслуговуєте щастя ».
У суспільстві можуть бути (і є) переконання, що «хлопчики не плачуть». Що поняття «справжній чоловік» і «депресія» не можуть стояти в одному реченні. Він взагалі не повинен переживати – у нього робота, пиво і футбол. У суспільства можуть бути стереотипи, а у людей – такі популярні в гілках коментарів «особисті думки». Але наукові факти одні на всіх. Народження дитини – величезний стрес для більшості сімей, і не для всіх він проходить безслідно. Хворіти і лікуватися – не соромно, а стигму навколо психічних розладів потрібно руйнувати. Це моя особиста думка, і я хочу, щоб її поділяли інші.
автор – Ксения Красильникова
оригінал – https://n-e-n.ru/pdddads/…
