Напевно, немає на світі людини, якій хоч раз не сказали б: “Ти просто лінуєшся”. Ми чуємо про лінь з дитинства – від батьків, бабусь і дідусів, педагогів ( “Здібна дівчинка, але лінується. Потрібно більше старатися!”). Пізніше ми вже самі починаємо використовувати цю фразу і називаємо ледачими себе, своїх партнерів і дітей. Але чи так все просто з цією ідеєю?

Тлумачний словник говорить нам, що лінь – це “не хочеться працювати, відраза до праці, до справи, занять; схильність до неробства, до дармоїдства”. Цікаво, що тут лінь розглядається відразу в двох сенсах: як вчинок або тимчасовий стан, коли людині не хочеться працювати, або як постійна риса характеру – якщо людина схильна до нічогонероблення.

Проте психологія відноситься до ліні зовсім по-іншому: вона вважає, що це не почуття і не якість характеру, а соціальний конструкт. Є базові емоції – страх, смуток, гнів і радість, – які єдині для всіх вищих ссавців, і відчуваємо ми їх приблизно однаково. Але такого почуття, як лінь, не існує – є відчуття втоми або стан апатії, є агресія, яка може виражатися в небажанні щось робити (те саме “відраза до праці”). Якості характеру “ледачий” теж немає – з його допомогою ми описуємо людей, які не хочуть робити щось, що вони, на нашу думку, повинні. Навіть якщо говоримо про самих себе.

Звідки взялася лінь
Зазвичай про лінь нам вперше розповідають батьки або вчителі. Дитина може дізнатися, що вона “ледача”, в різних ситуаціях: наприклад, коли вона, на думку старших, недостатньо енергійна – тобто апатична і млява. Здорова дитина дійсно повинна бути активна, тому млявість – це і правда привід для занепокоєння. Але в цьому випадку краще звернутися до лікаря або психолога, а не клеїти ярлики.

Другий і, напевно, найбільш частий варіант – коли дитину не цікавить те, що його батьки вважають корисним і потрібним: “Лінуєшся прибрати кімнату”, “Лінуєшся робити уроки або писати прописи”, “Лінуєшся відвідати бабусю з дідусем”. За небажанням робити що-небудь може стояти сотня різних причин – але так як батьки вважаються незаперечним авторитетом, а говорити з дитиною про його бажаннях і почуттях в нашій культурі поки як і раніше не прийнято, будь яку непокору прийнято списувати або на погану поведінку (коли дитина активно бунтує), або на лінь (її вважають пасивним бунтом).

Виростаючи, ми звикаємо до цієї концепції і починаємо описувати через неї себе та інших людей. На жаль, ідея “ліні” заважає нам розбиратися у власних почуттях, мотиваціях і навіть відстежувати фізичний стан: раптова апатія, яку ми за звичкою охрестили лінню, при обстеженні у лікаря може виявитися початком бронхіту, зниженим рівнем гемоглобіну або вагітністю. Поняття ліні може привести до того, що ми починаємо тиснути на себе. Порівняйте: фраза “Я опираюсь цьому” наводить на подальші роздуми, спонукає розібратися, що відбувається – чому я чиню опір, в чому причина? Що мені в цьому не подобається або не близько? А слова “Я лінива (лінивий)” мають на увазі моралізаторський погляд. Лінь тут – це “вада”, яку необхідно викорінити.

До психологів або коучів нерідко звертаються приблизно з таким запитом: “Як мені почати десятий проект, коли попередні дев’ять вимотали мене до стану напівтрупа?”, “Я сплю чотири години, працюю по дванадцять годин без вихідних і ніяк не можу почати займатися французькою. Я ледачий, так? ” Зрозуміло, лінь тут ні при чому. Людині, втомленій до напівсмерті, не допоможуть ніякі прийоми самомотивації. Його проблема скоріше в тому, що він не може перестати вважати себе всемогутнім кіборгом і визнати себе живою людиною з потребою у відпочинку, байдикуванні і розвагах.

Зазвичай в таких випадках доводиться звертатися до дитинства і сімейних установок. Нерідко там можна виявити ідеї, що відпочинок – це “соромно”, що його потрібно “заслужити” або мати на нього вагомі причини (три роки без відпустки, важка хвороба). Або установку, що люблять тільки тих, хто приносить користь. Дуже багато користі. Людина, яка хоче бути коханою і прийнятою, починає працювати на знос, руйнуючи себе і близькі стосунки – на них просто не залишається ресурсу. Коли він відчуває, що відносини руйнуються, відчуває себе непотрібним, то попри все намагається працювати ще більше. Мама з татом демонстрували, що люблять саме таких – значить, і з іншими людьми має спрацювати!

Що приховує лінь
Дуже часто “лінь” – це зручний ярлик для цілого клубка заплутаних почуттів, незручних і неприємних відносин, конфліктів, які заважають нам бути активними. Наприклад, вам “лінь” здобувати другу вищу освіту або займатися підвищенням кваліфікації. Страшно подумати: може бути, ви “лінуєтеся”, тому що не хочете робити те, що здається вам безглуздим?
Наприклад, якщо мету поставили не ви самі – просто хтось із значущих для вас людей навчив вас, що другу вищу освіту необхідно.

Якщо йти на курси або сидіти після основної роботи за партою немає ніяких сил і ви відчайдушно прогулюєте, саме час запитати себе: а для чого все це затівалося? Якщо ви мрієте змінити сферу діяльності, може, досить буде просто подати заявку на стажування? Або навіть просто відправити резюме на посаду з трохи нижчим окладом, вписавши туди весь досвід роботи з близькими спеціальностями. Ви здивуєтеся, наскільки коротшим виявляється шлях до мети, якщо розібратися, чого насправді хочеться.

А може бути, початковою метою було порадувати маму з татом? Тоді варто пошукати менш енерговитратний спосіб – а то і зовсім попрацювати з психологом над тим, де закінчується демонстрація любові і вдячності батькам і починається проживання чужих життєвих сценаріїв.

Бути пильними варто, якщо лінь охоплює вас всякий раз, коли ви беретеся за справу (зустріч, проект, поїздку), пов’язану з певною людиною або групою людей. Наприклад, на роботі ви до останнього відкладаєте завдання від певного клієнта, хоча інші завжди виконуєте в термін – просто не можете змусити себе почати. Або вас охоплює лінь перед поїздкою до якихось друзів або родичів, хоча в інших випадках ви витримуєте і набагато більш довгу дорогу. Буває навіть так, що раз по раз не хочеться відкривати книгу або дивитися фільм, рекомендований кимось.

У цьому випадку варто згадати, що відбувалося в ваших відносинах останнім часом. Зазвичай знаходяться вагомі причини: лінь виявляється способом пасивно опиратися агресії, порушення кордонів, приниження, порушення домовленостей. Дійсно, “лінь” зустрічатися з кимось хто скасував дві попередні зустрічі, коли ви були вже в дорозі. І не хочеться робити проект для клієнта, від якого потім місяцями доводиться вимагати гонорар. “Лінь” їздити до родичів, які критикують ваш спосіб життя, грублять, порушують межі. І навіть книгу від людини, яка погано до вас ставиться, не хочеться читати – і справа не в тому, що ви нібито не прагнете до знань, а в тому, що на читання, перегляд фільму, поїздку переносяться складні почуття до людини.

“Ти просто лінуєшся!”
Фраза “ти просто лінуєшся” – це ще й прекрасний засіб маніпуляції. По суті, людина говорить вам: “Я хочу, щоб ти зробив це. Якщо ти цього не зробиш, я буду вважати тебе поганим, і постараюсь переконати тебе в цьому”. Тут доречно поговорити не про якості вашого характеру, а про діяльність, яку ви нібито лінуйтеся виконувати.

Розмова про те, що співробітник на роботі лінується, може бути “хорошим” способом відхреститися від всіх незручних питань, від затримок зарплати до дисбалансу влади і відповідальності. Так роботодавець може намагатися перевести розмову від ділових відносин в категорії оцінки і моралі, і це неправильно. Можливо, ви “лінуйтеся” брати на себе чужі обов’язки і переробляти без додаткової оплати. Або вам “лінь” самостійно виконувати проект, який вимагає більше формальних повноважень і підвищення на посаді. І тут дуже корисно назвати речі своїми іменами: “Вибачте, я не вважаю прийнятним вимагати від мене залишатися до дев’ятої години вечора в п’ятницю без оплати наднормових”, “Для того щоб взяти цей проект, я повинен мати право підписувати документи і вашу довіреність”.

Коли партнер говорить, що ви “просто лінуєтеся” помити підлогу і приготувати вечерю після повного робочого дня, замість звинувачень і виправдань доречніше поговорити про те, як ділити домашні обов’язки. Якщо ви “лінуйтеся” відвідати маму на дачі за сотні кілометрів від міста, варто подумати, що відбувалося в ваших відносинах або чи не втомилися ви. У будь-якому випадку корисно роздумувати не про лінь, а про те, чи в змозі працююча людина фізично шість годин їхати по пробках в суботу на дачу, щоб тим же шляхом повернутися додому в ніч з неділі на понеділок, і наскільки необхідно висловлювати любов до батьків саме в такій формі (це велике питання).

Одне з найбільш складних питань – коли за лінню ховається конфлікт. Найгірше, коли те, чим ви займаєтеся, суперечить вашим цінностям – якщо перебільшувати, дуже складно бути веганом і працювати на м’ясопереробному комбінаті, або бути за бодіпозітів і рекламувати конкурси краси. В даному випадку лінь – це буквально порятунок. Це здоровий опір тому, що людина вважає аморальним, шкідливим або нечесним. А діяльність, яка йде врозріз з вашими життєвими принципами, краще якомога швидше змінити, оскільки вона руйнівна.

Ідея ліні схожа на кошик для сміття, куди викидають зовсім різні неприйнятні і незручні почуття замість того, щоб розібратися з ними. Так що якщо вас раптом долають напади ліні і почуття провини за неї, настав час поритися в цьому кошику, дістати звідти почуття і емоції які накопичилися і уважно їх розглянути.

Автор: Яна Шагова