Для матері

Для тієї мами, яка розбита, тієї, що на пару хвилин ховається в душі, щоб поплакати.
Матері, що ховається в душі від чужих очей, тому що не знаходить собі більш затишного місця, щоб заспокоїтися.
Сльози з її очей зливаються з цівками води;
сльози тієї жінки, що відчуває себе настільки виснаженою, що вона не бачить можливості продовжувати.
Вона готова віддати все за секунду спокою.
Матері, яка плаче в своїй кімнаті, тому що кричала і злилася на своїх дітей з дріб’язкового приводу,
такого приводу, від якого вона задихається в почутті провини і відчаю.
Тієї матері, яка відчайдушно намагається влізти в старі джинси, які їй вже стали малі, але ж вона так хоче ще бути привабливою …
Влізти в ці джинси, щоб відчути себе краще.
Тієї матері, що знову розігріває піцу на вечерю, тому що знову не встигає приготувати їжу, як планувала.
Матері, що абсолютно самотня, навіть тоді, коли сама супроводжує інших.
Ти варта багато чого!
Ти важлива!
Ти – самодостатня.
Ти даєш краще, з того, що можеш.
Ці маленькі очі, які шукають твого погляду –
вони переконані, що ти – досконалість.
Вони переконані, що ти – навіть більше, ніж досконалість.
Ці маленькі ручки просять твоїх обіймів, дотиків, погладжувань, теплого, люблячого поцілунку.
Ці маленькі істоти впевнені, що ти – сильніша за всіх на світі і здатна абсолютно на все.
Ці маленькі феї і принци їдять твою їжу, яку ти приготувала їм і впевнені, що ти – найкраще, що з ними траплялося.
Ці маленькі сердечка шукають твого відкритого серця.
Нікого крім тебе їм не потрібно.
А все тому, що тебе їм досить і навіть більше –
ти – МАМА.
І ти – прекрасна.
У саме така, яка ти є.

Текст – Sarah Leslie Monsonego

Стаття на моїй сторінці в facebook

Чи потрібна мені психотерапія?