Коли жінка говорить собі це, зазвичай вона має на увазі зовсім інше.

Я нещаслива. Я неприваблива. Я не заслуговую любові. Я не заслуговую поваги. Я самотня. Я в розпачі. Я не знаю, навіщо живу. Я не розумію, чого хочу. Я хочу нездійсненного. Я віддана. Я страждаю. Я не чую своє тіло. Я налякана. Я злюся на заборони. Я боюся сказати, що думаю. Я не впевнена в собі. Я відчуваю себе вразливою. Я прагну визнання і не знаходжу його. Я не знаю, як полюбити себе. Я не знайома з собою. Я змушена приховувати свої сили. Я відчуваю себе самотньою. Я хочу бути схожою на інших. Я не можу сказати, що хочу сексу. Я виразно відчуваю ворожість світу. Я відчуваю, як мені тісно в цих правилах. Я пригнічена. Я не думаю, що мене чують. Я хочу закричати.

Що завгодно може ховатися за цією фразою, і до ваги це не має ніякого відношення. Але маса тіла більше, ніж у пір’їнки з вашої подушки, – то, що дозволяється і настійно рекомендується ненавидіти, тому легко перевести свою ненависть на нього. Ненавидіти тіло набагато простіше, ніж розбиратися, чому у нас таке спустошене життя і хто в цьому винен.

У цій ненависті можна навіть, як не дивно, знайти дружню підтримку – тренер похвалить, якщо почнеш працювати в спортзалі, близькі почнуть поважати, якщо перейдеш на салати, на будь-якому жіночому форумі буде про що поговорити. Головне визнати, що ти погана, тіло твоє погане, пора почати проти них військові дії на знищення. А життя тим часом проходить повз, і всі ті, хто зрадили, змусили страждати і не почули, продовжують робити все те ж саме.

Коли ненависті до власного тіла не вистачає, щоб замаскувати свої почуття, трохи допомагає переключитися на ненависть до чужих. Хіба можна бути товстими і щасливими? Як вони сміють сміятися і жити? Чому ці товсті відмовляються виливати ненависть до себе? Або не відмовляються, і тоді клювати вдається податливі тіло і мозок. Можна бути не тільки нещасними, але і обдаровувати нещастям інших. Чи це не суперсила?

Татьяна Никонова