Одна з найчастіших сексологічних проблем, з якою звертаються до мене клієнтки – це аноргазмія, тобто нездатність відчувати оргазм. Нерідко це поєднується з відсутністю статевого потягу взагалі або з його зниженням. І це закономірно: якщо статевий акт не приносить задоволення, навіщо його хотіти? І бажання, якщо воно і було, поступово сходить нанівець, жінка починає уникати сексу, сприймати його як обов’язок, що часто викликає проблеми у відносинах з партнером. І, головне, позбавляє жінку радості сексуальних відносин, задоволення, як фізичного, так і емоційного. А зайва радість в наш непростий час хіба може бути зайвою?
Буває і так, що бажання є, і збудження під час сексу є, а оргазм не настає. Якщо це відбувається постійно, то це може привести до застійних явищ в області малого тазу і, відповідно, до хронічних запальних захворювань.
Так що, оргазмічна розрядка безперечно, потрібна. Але її значення для сексуальних відносин може бути і переоцінене. І це теж не добре.
Зацикленість на оргазмі часто призводить до рівно протилежного ефекту: жінка настільки сфокусована на його отриманні, і так боїться, що він не настане, що він, звичайно ж, не настає. Це та ж сама історія про тривожне очікування невдачі при еректильній дисфункції (імпотенції) у чоловіків: ерекція не настає тільки тому, що дуже страшно, що вона не трапиться, хоча зі здоров’ям і гормонами при цьому абсолютно все нормально.
Отже, про значимість оргазму не забуваємо, але і не роздмухуємо його значимість до позамежних розмірів. Ви маєте право не відчувати оргазм кожного разу.
Взагалі, здатність його отримувати залежить від різних чинників: наприклад, від так званої статевої конституції. Це вроджена характеристика, тобто у когось спочатку лібідо і оргазмічна функція сильніша, а у когось – слабша. Крім цього, існує 4 типи жіночої сексуальної реактивності, від якої
залежить здатність відчувати оргазм. Коротко розповім про них, оскільки це важливо.
Отже, перший тип – заряджувальний, коли жінка може відчувати оргазм через певні стабільні проміжки часу, а раніше цього – ні, хоч що для цього роби. При цьому “передчасний” коїтус може неефективно “розрядити” недостатню оргазмічну готовність. Коротше, при даному варіанті секс – краще за графіком, як би це дивно не звучало.
Другий тип – кумулятивний, це про множинні оргазми (кілька за один статевий акт). При цьому кожен оргазм підвищує інтенсивність наступного. В даному випадку – чим частіше, тим краще.
Третій тип – безперервний. Це жінки, які не дуже хочуть сексу. Спочатку. Але це як з апетитом під час їжі. При адекватній (для даної жінки) стимуляції, вони відчувають оргазм в будь-який час. Тобто тут дуже важлива прелюдія.
І четвертий тип. Переривчастий. Це дуже чутлива натура. Відчувають оргазм від випадку до випадку. І залежить це від багатьох факторів: настрою, самопочуття, фази циклу, ставлення до партнера і т.д. Тут уже як пощастить, якщо зірки зійдуться, то і оргазм буде, але в будь-якому випадку, з огляду на підвищену чутливість даних дівчат, психологічний настрій вкрай важливий.
Загалом, добре б розуміти до якого типу ви належите, щоб не було завищених вимог до себе і безпідставного звинувачення себе у “фригідності”.
Отже, ще раз: ВИ НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ХОТІТИ СЕКСУ ТАК ЧАСТО, ЯК ХОЧЕ ВАШ ПАРТНЕР, І ЗБУДЖУВАТИСЬ ВІД ОДНОГО ПОГЛЯДУ НА НЬОГО І НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ВІДЧУВАТИ ОРГАЗМ ЩОРАЗУ.
Сексуальність чоловіка відрізняється від сексуальності жінки. Жіночий оргазм з біологічної точки зору не так важливий, як чоловічий (від нього не залежить запліднення), тому, еволюційно так склалося, що він трапляється рідше. Тільки невелика частина жінок відчувають оргазм кожного разу під час сексу. І це нормально, за умови, якщо сам процес приносить їм задоволення. Про те, що робити для того, щоб оргазм виникав частіше, поговоримо трохи пізніше.
Але що робити, якщо оргазму немає впринципі (або дуууже рідко)? І сексу не хочеться зовсім? Для початку необхідно згадати, чи був він (оргазм) у вас взагалі коли-небудь? Якщо був і загув, то треба розбиратися з причинами.
Був, але тільки при мастурбації або ласках? Значить, це коїтальна аноргазмія (відсутність оргазму при статевому акті), і необхідно навчитися найпростішим технікам, які зв’яжуть ваш оргазм безпосередньо з коїтусом.
Був, але з іншим партнером? Тоді треба розбиратися, що робить не так (або чого не робить) поточний партнер. В даному випадку можна говорити про сексуальну дисгармонію. І тут добре працює стара добра секс-терапія, винайдена піонерами сексології Мастерсом і Джонсон ще в 50-і роки. Завдяки їй партнери
краще пізнають ерогенні зони один одного, вчаться давати один одному максимум задоволення.
Причиною також може бути звичайна статева безграмотність. Наприклад, не всі чоловіки (і жінки теж) знають, що існують ерогенні зони другого порядку (статеві органи, груди, при впливі на них виникає оргазм) і першого порядку (вони індивідуальні і, за великим рахунком, це може бути будь-яка ділянка тіла).
Так ось, стимуляція зон першого порядку не призводить до оргазму, але без їх стимуляції зони другого порядку не стануть чутливими і, в підсумку, оргазму не буде.
А що спостерігається у нас в звичайній середньостатистичній парі? Прелюдія (якщо вона взагалі є) полягає в короткочасному впливі на клітор або соски, а
далі – власне статевий акт. А потім чоловіки дивуються: чому вона не відчуває оргазм, у нас же є прелюдія і сам статевий акт триває довго?
А насправді, тривалість фрикційного періоду не так вже й важлива, як і розміри пеніса: ті ж Мастерс і Джонсон в своїх дослідженнях показали, що жінка при наявності всіх необхідних психологічних умов і адекватної стимуляції ерогенних зон може отримати оргазм при контакті з пенісом в 5 см і тривалістю статевого акту 20 секунд. Ось так то. Це вам ще раз про важливість (адекватної) прелюдії.
Буває, правда, що зон першого порядку просто немає. Наприклад, у дорослих, яких не обіймали, цілували і не пестили, коли вони були дітьми, ерогенні зони 1-го порядку не сформовані, тому що їх формування безпосередньо залежить від дотиків в дитинстві. В даному випадку необхідно ці зони сформувати і відшукати.
Взагалі, важливо налагодити сексуальне спілкування в парі. Як ви говорите партнеру про те, що вам подобається, а що – ні, що вас збуджує, про що ви фантазуєте? А може, справа не тільки в сексуальному спілкуванні, а в спілкуванні взагалі? Як не важко здогадатися, проблеми в стосунках між партнерами часто виливаються у них в проблеми в сексі. Парна сімейна психотерапія в даному випадку може бути дуже ефективна. І, того й гляди, і оргазм повернеться.
Ще оргазм і потяг можуть зникати при годуванні груддю (гормон пролактин, відповідальний за лактацію, тому
виною), депресіях, гормональних захворюваннях. Причин багато, і грамотний сексолог правильно збере анамнез і з’ясує, коли, як і за яких обставин ваш оргазм втратився і як, відповідно, його повернути назад.
Але що робити, якщо оргазму ніколи і ні за яких обставин не було? Тут історія складніша. Це первинна аноргазмія.
Можливо, мало місце неправильне статеве виховання з формуванням негативного ставлення до сексу взагалі і оргазму зокрема. У вихованих в строгості дівчат нерідко є установки, що “секс – це брудно”. І він можливий тільки для продовження роду, а отримувати від нього задоволення – неприйнятно.
Також причиною могла бути будь-яка психотравмуюча ситуація. У мене була клієнтка з аноргазмією, і в процесі роботи ми прийшли з нею до того, що в
основі цієї проблеми лежить внутрішня заборона на отримання задоволення, яку вона дала собі ще в юності після смерті батька (“він більше не може насолоджуватися життям, значить, і я не буду”) і весь цей час не усвідомлювала. Після опрацювання відносин з батьком, зняття почуття провини аноргазмія зникла.
Можливо, має місце затримка психосексуального розвитку: лібідо при своєму дозріванні застрягло на якій-небудь з ранніх фаз, і зріла сексуальність просто не сформувалася. Наприклад, дівчина може закохатися, представляючи коханого у вигляді героя, але навіть не фантазує про контакт з ним (це застрявання на фазі платонічного лібідо). Або дівчина закохалася, їй приємно триматися за руки, обніматися і цілуватися. В принципі, навіть петтінг приємний. Але тільки не статевий акт! Це застрявання на фазі еротичного лібідо.
У всіх цих випадках необхідна довга копітка робота по зняттю ірраціональних установок, проживання психотравмуючих ситуацій, “вирощування” лібідо до нормальної, зрілої сексуальності. Але головне – все це можливо і ефективно. Варто тільки на це зважитися.
Загалом, задоволення, радості і щастя вам від сексу, адже це, як не крути, значна частина нашого життя.
Автор статті: Катерина Григор’єва
